Компанія Unideco приймає участь в державні програмі енергозбереження "Ощадний дім". Щоб дізнатись деталі тефонуйте ☎: 096-52-00-395
Історія виникнення вікна
Древні греки і римляни довгий час обходилися зовсім без вікон. Світло у будинки поступало крізь вузькі щілини в стінах або безперешкодно проникало в приміщення через великі отвори, що виходили прямо у внутрішній двір будинку. Подібний же принцип освітлення житла використовувався у древніх шумерів і єгиптян. У Стародавньому Єгипті у будинків було верхнє бічне освітлення. Світло проникало через отвори, розташовані під покрівлею. Вони були забрані гратами, щоб у будинок не залітали птахи - вісники нещасть і бід. У будівлях Древньої Греції вікно мало вигляд вузької щілини і було рідкістю - наприклад, в жіночій половині будинку воно взагалі не передбачалося і було тільки в залі для бенкетів. Проте люди намагалися створити якщо і не саме вікно, то хоча б його ілюзію. У будинках були ніші, які імітували отвори і були розфарбовані "під колір неба".
З часом житло стали будувати з каменю, але вікна все одно залишалися такими, як і раніше. У історії відомі будинки як зовсім без вікон, так і з вікнами найрізноманітнішої форми - від середньовічних невеликих вікон-бійниць до так званих "французьких" вікон, що займають велику частину стіни. З часом щілини в стінах стали робити ширшими і більшими. Для захисту від холоду, вітру і сторонніх очей, віконні отвори прикривали дерев'яними віконницями. Великі і високі вікна загороджували металевими гратами або різьбленими пластинами з вапняку, теракоти або мармуру. Наприклад, в палатах XVII століття віконний отвір розширювали всередину приміщення для кращого освітлення, а самі вікна були у вигляді арочних ніш.
Віконниці для більшого тепла стали оббивати хутром або сукном. Другі, зимові, рами придумали пізніше.
У Європі в епоху ренесансу почали робити віконні отвори великих розмірів. Уздовж фасадів будівель простягнулися ряди широких віконних отворів, саме число їх помітно збільшилося. Великі вікна, з дрібним заскленням, характерним для того часу, справно освітлювали кімнати. У віконні палітурки вже почали вставляти скло.
Віконне скло
До речі, віконне скло з'явилося тільки в першому столітті нашої ери. З початком масового будівництва верхніх поверхів в Римі скло увійшло у вжиток. Маленькі вікна зазвичай закривалися цілим листом скла, у великі ж вставлялися дерев'яні або бронзові рами. Проте аж до 18 століття скло коштувало нечувано дорого. Подібну розкіш могли собі дозволити тільки в дуже багатих будинках. Інші задовольнялися менш цінними матеріалами. З часом секрети виготовлення скла перестали бути таємницею і, отримавши статус світового громадського надбання, стали використовуватися в широкому виробництві.
Вікно мало бути не лише влаштовано для освітлення, але і для милування околицями. Тому поряд з високо розташованими вікнами будували спеціальний поміст з майданчиком і драбинкою до неї. Начебто все добре - ясно, просторо, залишається лише жити і радіти життю. Проте, будівлі в стилі класицизму вже на початку XIX століття сучасники називали малопридатними для житла. Звичайно, високі вузькі вікна, ліхтарі в стелі, виглядають красиво, але манірні і холодні парадні зали хороші для полонезів і мазурок, які танцювали на балах, що проводилися тут. А власники особняків жили в маленьких, але затишних кімнатах на другому поверсі і в так званих "антресолях". Віконця ж в таких приміщеннях були крихітними, підсліпуватими.
Такий початок віконної історії... Але, людський геній не любить зупинятися на досягнутому. У XXI столітті бурхливий розвиток технологій і сміливі ідеї інженерів і дизайнерів всього світу представляють нам вікна найрізноманітніших форм і модифікації.